Каталог статей. ЗАСОБИ ОБРОБКИ ТА ПЕРЕРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ.
УДК 316. 774 (043) Жиляєва О.
- Анотування та реферування в освітній та перекладацькій діяльності 3.2.1 Функції рефератів та специфіка їх мови………………………….38 чином відповідають процеси анотування та резюмування тексту, оскільки в їх Для анотацій характерне використання конструкцій, притаманних мові наукових і.
- Методи дослідження мають на меті одержання наукових даних про. Аудіювання або читання тексту з метою одержання інформації Учні старших класів мають оволодіти навичками анотування тексту (стисло передати усній чи письмовій формі); реферування (визначити в тексті нову інформацію чи.
- Анотування і реферування наукових текстів. 2) способом характеристики первинного документа (загальні реферати або реферати -конспекти. що.
- Збірник наукових праць за редакцією д-ра філол. наук, академіка АН ВО України, проф. завдання, що формують навички складання стислого тексту. Ключові слова: анотація, анотування, первісний / вторинний документ. ставится задача обучения студентов составлению рефератов и аннотаций статей.
ЗАСОБИ ОБРОБКИ ТА ПЕРЕРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ. Сьогодні є всі підстави вважати про рівень зростання інтересу до інформації, це пов'язано в першу чергу, з високою активністю людської діяльності і прагненням фіксувати інформацію. Впровадження інформаційних систем, ефективних засобів і методів переробки та пошуку інформації дають можливість користувачам з інформаційного масиву вибрати необхідну релевантну інформацію. Так, процес мікроаналітичного згортання інформації, передбачає проведення наукового аналізу та оцінку нової соціально значущої інформації необхідної для здійснення певної суспільної діяльності, це є різновид самостійної роботи з літературним джерелом, що складається у використанні різноманітних прийомів обробки укладеної в ньому інформації [ 6, 31-32 ]. Обробка інформації має неабиякий вплив на суспільство, вміння обирати, опрацьовувати інформацію, виділяти головне, а потім вже залежне.
Реферат як вторинний науково -інформаційний документ. Загальна зміст документа і усуває необхідність читання його повного тексту, якщо документ має для. створення бібліографічного опису та анотування документів. До.
Тобто, засоби обробки та переробки інформаційних потоків є одним з найважливіших чинників ефективності роботи над інформацією, оскільки вони володіють принципами побудови на підвищення якості кінцевого результату необхідної інформації. Зрештою, макроаналітичне та мікроаналітичне згортання інформації дає глибину аналізу, полягає у відображенні у вторинному документі формальних ознак первинного документа та загальних відомостей про його зміст, практичні вміння проведення інформаційного аналізу і синтезу. Анотування як макроаналітичне згортання інформації - поширений технологічний процес. Який широко застосовується у всіх видах інформаційної діяльності і пов'язаний із значним інтелектуальними і часовими затратами. Цей процес передбачає скорочен ня фізичного обсяг у первинного документа при збережен н і його основного змісту. Анотація відповідає на питання „про що?” говориться в тексті, так чи інакше називає теми і проблеми, яким присвячені окремі розділи, вказує про що говориться на початку, в основній частині та у висновку.
Мета анотування є одержання узагальненної характеристики документа, що висвітлює його логічну структуру та найбільш сутнісні сторони змісту [ 4,58-59]. Анотування — процес створення коротких повідомлень про друкований твір ( книга. стаття. доповідь тощо), які дозволяють робити висновки про доцільність його докладнішого вивчення [ 1,58-59 ].
За функціональним призначенням анотації поділяються на довідкові та рекомендаційні. а налітичн і та групові. Спираючись на ГОСТ 7. -95 Реферат і анотація.
Загальні вимоги, в анотації можуть бути наведені такі відомості: згадки про нові факти, явища, експерименти, методи, викладених у творі; про час, до якого відносяться описувані події; про наявність таблиць, графіків та інших програм [ 2 ]. Анотування процес аналітико-синтетичної переробки інформації, метою якого є отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває його логічну структуру і найбільш суттєві сторони змісту. Анотація є засобом повідомлення користувачів про існування документів певного змісту й характеру, свого роду сприяють орієнтації в документних потоках. Завдяк и ї м значн о полегшується пошук потрібн и х документів, оскільк и користувач за здалегідь одержує відомості про зміст, форму і призначення. Вибір найвиразніших засобів, оцінка творів залежить від мети анотування, наприклад, від цільового і читацького призначення, змісту, проблематики, типом поданих первині документів у бібліографічних посібниках, якщо анотації складають для них. У процесі переробки первинної інформації, згортанню може підлягати будь-яка кількість джерел [1, 58].
П роцес реферування відноситься до мікроаналітічного згортання інформації з первинного документа наукового або професійно-виробничого характеру. Мета референта, який виконує процес реферування – це стиснення, згортання інформації в процесі реферування, який здійснюється в ході наукової обробки документів і пов'язан з його аналізом і вилученням найбільш важливих змістових відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків. Розрізняють два основних види рефератів: ін формативний (реферат-конспект). і ндикативний (реферат-резюме) [ 5, 32-33 ]. При реферуванні джерела, матеріал - конспектується, цитується, аналізується, узагальнюється, порівнюється, в ньому виділяється головна думка, до нього виражається особисте ставлення, проводяться обгрунтування, доказ, моделювання, класифікація. У результаті цієї роботи пишеться реферат як послідовне, цілісне, логічно завершене письмове викладення результатів [1. 31-32].
На відміну від анотації. реферат не тільки дає відповідь на запитання про що йдеться в первинному документі, він охоплює більш обширну та основн у інформаці ю, яка міститься в реферованому першоджерелі. Здійснюючи компресію першоджерел, анотація та реферат роблять це принципово різними способами. Якщо анотація лише перераховує ті питання, які висвітлені в першоджерелі, не розкриваючи зміст питань, то реферат не тільки перераховує всі ці питання, але і повідомляє істотно зміст кожного з них. Анотація лише повідомляє, про що написано першоджерело, а реферат інформує про те, що написано по кожному з порушених питань. Тобто, анотація є лише покажчиком для відбору першоджерел і не може їх замінити, в той час, як реферат цілком може замінити саме першоджерело.
Загалом. знання теоретичних засад аналітико-синтетичного опрацювання документів, умінь та навичок мікро- та макроаналітичного згортання інформації, а саме, анотування та реферування документів дає змогу розширити межі своєї затребуваності [7, 28-36]. Таким чином, анотування та реферування – складний розумовий процес, і він вимагає від референта не тільки гарних знань, а й спеціальних умінь проводити комплексний аналіз документа, виділяти головне, відсіювати другорядне, коротко формулювати свої думки. Отже, підкреслимо, анотація і реферат стали важливими шляхами, ефективно забезпечуючими швидкий обмін науково-технічної інформації.
1. Аналітико- синтетична переробка інформації. Підручник / Г.
Власова, В. Лутовинова, Л. Титова. –К. ДАККіМ.
- 2006. - С. 58-59.
2. ГОСТ 7. 9-95. Реферат и анотация: Общие требования: Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1995. -11 с. 3.
ГОСТ 7. 80- 2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления: Межгос. стандарт. – Минск, 2000.
-7с. 4.
Гречихин А. Информационные издания: Типология и основные особенности подготовки / А.
Гречихин, И.
Здоров. –М. Книга, 1998. – 272 с.
5. Зайченко Н.
Реферативні ресурси, інформаційний продукт сучасної наукової бібліотеки / Н. Зайченко // Бібліотечний вісник.
-2005. - №1. –С. 28-36. 6. Коханова І. Реферування документів як затребувана сфера інформаційної діяльності / І.
Коханова // Вісник книжкової палати. -2009. – №2. –С. - 31-32. 7.
Макрушевська Л. Цапаєва Ю. Анотування і реферування.
Методичні р екомендації для самостійної роботи студентів. СПб:. -2008, 51с.